Святійший
Патріарх Київський
 
і всієї Руси-України

ФІЛАРЕТ

День тезоіменитства:
14 грудня

 

 Преосвященнійший
СИМЕОН,
Єпископ
Дніпровський
і Криворізький.

День тезоіменитства:   
11 жовтня

 


 протоієрей Олексій (Лупін)
День тезоіменитства:  
30 березня

День ієрейської хіротонії
16 серпня 1992 року

 ХВАЛІМО БОГА УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ.

Читання он-лайн:


 

 

 

 

 

Офіційні веб-сайти
Київського Патріархату
:
 

 

 

Наш банер: 


Запрошуємо до співпраці православні сайти
Української
Православної Церкви
Київського Патріархату

і пропонуємо взаємне
розміщення банерів.
 

Код для вставки
нашого банера:

<div align="center" style="font-size:8px">

<a href="http://nashhram.jimdo.com/"><img src="http://www.artbanner.com.ua/bannermake/banners121/6401678172053333.png" border="0" width="220" height="60" alt="" /></a><br />

</div>

 


Адміністратор сайту:
Віталій Музика

Погода в Krivoy Rog

"Усi ангели разом не мають такої влади, яку має священник, бо не можуть вiдпустити нi одного грiха. А вже найбiльша священнича гiднiсть у тому, що на слова священника в Службi Божiй  Христос сходить на землю".
(св. Григорій Богослов)


Із Богом у серці дорогою
добрих і праведних справ


25-та річниця священичої хіротонії.

14 серпня 1992 року – день дияконської хіротонії.
16 серпня 1992 року – день ієрейської хіротонії.

 

Подорожні ми у цьому світі. Сьогодні ти є, а завтра був чи була…
І ніколи іноді в метушні житейській замислитися: для чого я живу, що я і кому зробив доброго і що залишу після себе на землі? Як і чим я віддячив Богові за все, що отримав від Нього?
Як я ніс свій хрест?
А хрест у кожного свій…
Але є люди, вибрані Богом для особливого служіння, як колись були вибрані Ісусом Христом святі апостоли з багатьох учнів. «Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу й владу над усіма бісами, й оздоровляти недуги, і тоді послав їх проповідувати Царство Боже й недужих лікувати.
Він до них промовив: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, та й дві одежі не майте…Звертаючись до всіх, промовив: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за Мною. Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля Мене, той її врятує». (Лк. 9, 1-3, 23, 24). Спаситель і сьогодні кличе йти за Собою. Хто вони, ті люди, що почули Його голос? Це люди, які сподобилися стояти перед славою святого жертовника Божого. Ми називаємо їх священиками, отцями, а вони називають себе – смиренними і недостойними цієї слави слугами Христовими.
Настоятель нашого Свято-Троїцького храму протоієрей Олексій (Лупін) вже двадцять п’ять років несе свій нелегкий хрест пастирського служіння на ниві Христовій.
25 років тому в Трапезному храмі святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря міста Києва, 14 серпня 1992 року, під час Божественної Літургії в день свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (Романюк) звершив над ним дияконську, а 16 серпня 1992 року - ієрейську хіротонію. І, взявши свій хрест, отець Олексій пішов шляхом служіння Богу і Церкві. 19 серпня 1992 року, в день, коли Церква святкує одне з найважливіших свят – Преображення Господнє – він відслужив свою першу Божественну літургію.
25 років – половину свого життя отець Олексій служить перед престолом Божим та благовістує Святе Євангеліє. Він є тим, хто одним словом вміє витерти із засмученого обличчя сльозу і одним словом може змусити байдужу посмішку задуматися на сповіді. Допомогає порадами і молитвами та вчить ввірену йому паству бути однією родиною, де кожен її член дбає про добро всіх інших; вчить йти тією стежкою, яка веде до Бога. А вона не є широкою, трапляється чимало труднощів і випробувань, які отець Олексій допомогає долати. Допомогає знайти себе і реалізуватися у житті.
М
олитовно бажаємо нашому отцю - настоятелю, щоб Господь і надалі укріпляв його у пастирських трудах на ниві Христовій
та рясно обдаровував його Своїми ласками на многая і благая літа!


                                                             Парафіяни Свято-Троїцького храму.

 

 


Дорогі брати і сестри!
Прийшовши у наш храм, ви помітите ікони у середній його частині.

 


Це – копія триптиху видатного художника Віктора Васнєцова з
барабану головного куполу Свято-Володимирського Кафедрального Патріаршого Собору.
Більше десяти років життя (1885 - 1896)  В. Васнєцов віддав розпису Володимирського собору в Києві, присвяченого 900-річчю хрещення Русі.Живописець називав цю роботу «своїм шляхом до світла». Він створив близько 400 ескізів і за участю помічників покрив фресками близько 2000 кв. метрів стін собору.
Одною з них є трьохчастинна композиція «Радість праведних у Господі» або «Біля воріт Раю», копію якої ви побачите у нашому храмі. Сюжет вражає, вражає кожна фігура, кожна окрема група.
Мученики і праведники, сповнені Божественного натхнення, линуть до залитого світлом місця, де в усій величі, широко розпростерши крила, стоять архистратиги Михаїл, Гавриїї та Рафаїл, щоб зустріти біля райського порогу достойних Божественної Благодаті.
Серед цих праведників наші праотці Адам і Єва; перший з убієнних на землі чоловік – Авель та розбійник, котрий, приймаючи смерть на Голгофі разом із Христом, увірував у Спасителя.
У лівій частині ми бачимо мучениць Віру, Надію і Любов та матір їхню Софію. Саме тут добре видно, як нелегко дався мученицям їх подвиг: як налякано вони туляться до матері, немов не вірячи, що усі їхні муки вже позаду. І яке глибоке страждання написане на обличчі Софії - страждання матері що побачила смерть своїх дітей.
У правій частині, на передньому плані, ми бачимо п’ять мудрих дів, які, взявши світильники свої, вийшли на зустріч Нареченому. Бачимо святу великомученицю Варвару, яку Господь як улюблену доньку прийняв, душу її серед хорiв чинiв небесних оселив, а тiло на землi, у храмi покладене, заповiв ангелам зберiгати цiлим, почесним i чудодійним.  Також тут ми бачимо святу великомученицю Катерину, чесне тіло якої Сам Христос зберігає на Синайській горі нетлінним до другого пришестя Свого. За ними бачимо святих рівноапостольних великого князя Володимира, христителя Київської Руси-України, і княгиню Ольгу; синів князя Володимира - мучеників благовірних князів Бориса і Гліба, які були замучені рідним братом Святополком.

Погляньмо на праведних і святих мучеників. Йдучи на подвиг сповідницький і мученицький, вони раділи у смиренні з вірою у милість Всещедрого Владики, Який тим, що гнані за правду, обіцяє велику нагороду на небесах і заповідає не просто радіти, але і веселитися. Царь Давид співав: «Взивали праведні, і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх» (Пс.33, 18).
Тільки в Христі людина знаходить справжню, дійсну радість, тому що тільки Христос дає радість і духовну втіху.
Де Христос — там правдива радість і райське торжество. Ті, що перебувають далеко від Христа, не мають істинної радості. Вони можуть віддаватися мріям, їм можуть надавати почесті, вони можуть віддаватися розвагам і в тому відчувати радість. Але ця радість матеріальна, мирська, а мирська радість не насичує душу, і людина залишається з порожнечею в серці. Що говорить Соломон? “Я збудував будинок, посадив виноградники, розбив сади, зібрав золото, придбав все, чого бажало моє серце, але наприкінці зрозумів, що все це суєта”.

Мирська радість дає щось тимчасове, що приємне тільки в цей момент, не дає того, що дає радість духовна. Духовна радість — це райське життя. Ті, які пройшли з Христом і воскресли духовно, живуть у Великодній радості.
Всеблагий Ісус разом з гріхами всього світу прийняв на Себе й всю його гіркоту, а нам залишив радість і торжество, яке відчуває той, хто позбувся своєї вітхої людини, і в кому тепер живе Христос. Така людина відчуває на землі частину райської радості, за словом Євангелія: “Царство Боже всередині вас є”.

Тож молимо Бога щоб дарував нам завжди в цьому житті мати духовну радість, а в іншому, вічному — радуватися постійно поруч із Христом.

« Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі. Бо Він сказав – і сталося, Він повелів – і створилося» (Пс.32, 8-9).


«Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала».

 

 

 

ОСВЯЧЕННЯ  НОВИХ  ЦЕРКОВНИХ  ДЗВОНІВ.

24 травня 2012 р.Б., в день свята Вознесіння Господнього, настоятелем Свято-Троъцького храму звершено чин освячення семи нових дзвонів. Саме в цей святковий день привіз і пожертвував на храм сім литих оповісників церковних богослужінь раб Божий Димитрій. Після освячення дзонів, отець Олексій висловив слова подяки і разом з вірянами помолився за добродійників і жертводавців. «Дзвони - це не лише прикраса храму та музичний інструмент, який закликає православних до молитви. Але й генератор звуків, які згубно впливають на шкідливі мікроорганізми. Це ще здавна помічали люди і завжди використовували дзвін в час лиха та під час епідемій.», сказав настоятель храму, звертаючись до присутніх.

 

 

 

 

Настоятель Свято–Троїцького храму протоієрей Олексій
разом з духовенством
 Дніпропетровсько–Криворізької єпархії
прийняв  участь у святкових урочистостях в
  містіКиєві.


27 - 28 липня 2012 року настоятель нашого храму прийняв в місті Києві участь у загальноцерковних урочистостях та богослужіннях, присвячених дню Хрещення Київської Руси - України та пам’яті рівноапостольного князя Володимира .
Божественну Літургію у Свято – Володимирівському кафедральному патріаршому соборі очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні 40-ка архієреїв Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Святкова служба Божа молитовно об’єднала серця понад 1,5 тисяч священнослужителів і багатотисячної кількості віруючих, які в цей день з’їхалися з усіх куточків нашої славної України, щоб приєднатися до спільної молитви.
Після Божественної Літургії від Володимирського собору до пам’ятника князю Володимиру вирушив Хресний хід, який очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
Перед постаментом пам’ятника князю-хрестителю був звершений молебень.
Під час святкових заходів настоятель нашого Свято - Троїцького храму отець Олексій мав можливість поспілкуватися із духовенством та прочанами з інших єпархій, а також з Народними Депутатами України Володимиром Бондаренко та Миколою Томенко і зустрітися зі своїми однокурсниками по навчанню в Львівській Духовній Семінарії.