Святійший
Патріарх Київський
 
і всієї Руси-України

ФІЛАРЕТ

День тезоіменитства:
14 грудня

 

 Преосвященнійший
СИМЕОН,
Єпископ
Дніпровський
і Криворізький.

День тезоіменитства:   
11 жовтня

 


25-та  річниця
ієрейської  хіротонії


 протоієрей Олексій (Лупін)
День тезоіменитства:  
30 березня

День ієрейської хіротонії
16 серпня 1992 року

 ХВАЛІМО БОГА УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ.

Читання он-лайн:


 

 

 

 

 

Офіційні веб-сайти
Київського Патріархату
:
 

 

 

Наш банер: 


Запрошуємо до співпраці православні сайти
Української
Православної Церкви
Київського Патріархату

і пропонуємо взаємне
розміщення банерів.
 

Код для вставки
нашого банера:

<div align="center" style="font-size:8px">

<a href="http://nashhram.jimdo.com/"><img src="http://www.artbanner.com.ua/bannermake/banners121/6401678172053333.png" border="0" width="220" height="60" alt="" /></a><br />

</div>

 


Адміністратор сайту:
Віталій Музика

Погода в Krivoy Rog

_____________________
НАШІ ПАЛОМНИЦТВА
_____________________

 

ВШАНУВАННЯ ХОЛМСЬКОЇ
ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ
ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
У МІСТІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ.

27 жовтня 2012 р.Б., з благословення настоятеля Свято-Троїцького храму, група паломників прибула в м. Дніпропетровськ, щоб вшанувати Холмську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці.
Давня Русь-Україна мала чотири найбільші святині – чудотворні образи Пресвятої Богородиці: Вишгородська (Владимирська), що нині перебуває у Москві й шанується як головна реліквія Росії; Белська (Ченстоховська), що тепер найбільш шанована у Польщі; Успіння Богородиці з Успенського собору Києво-Печерської лаври (знищена під час зруйнування храму більшовиками 1941 р.) і Холмська – єдина з перелічених, що нині осяває нашу благословенну землю.
Ікону урочисто зустрічали на площі біля театру імені Т.Г. Шевченка духовенство Дніпропетровської єпархії та велика кількість віруючих. Був відслужений акафіст до Пресвятої Богородиці, який очолив Преосвященнійший Симеон, єпископ Дніпропетровський і Криворізький.
В цей сонячний і наповнений духовною радістю день всі присутні мали можливість особисто приступити до чудотворної ікони і вклонитися Пречистій Діві Марії.
«О, Пресвята Діво, Мати Христа Бога нашого, всемогутня заступнице країни нашої, зі страхом, вірою і любов’ю припадаючи до чудотворного образу Твого, молитовно взиваємо: будь милосердна до нас, смиренних і недостойних рабів Твоїх, і гріхів та беззаконь наших, Милосердна, не згадай, але простягни руки Твої до милосердя благого Владики, щоб не відвернув лиця Свого від рабів Своїх і не осудив нас, грішних, за беззаконня наші, але вчинив з нами по великій Своїй милості».

 

 

ПАЛОМНИЦТВО ДО МАНЯВСЬКОГО
ХРЕСТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКОГО
ЧОЛОВІЧОГО  МОНАСТИРЯ
.

6-7 жовтня 2012 р.Б., коли Українська Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Феодосія Манявського, з благословення настоятеля Свято-Троїцького храму протоієрея Олексія, група паломників відвідала Український Афон - Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир.
В храмі Воздвиження Чесного Хреста Господнього прочани помолились перед чудотворною мироточивою іконою Пресвятої Богородиці «Ігуменя Манявська».
Після Божественної Літургії група
крутою гірською стежкою піднялась до Блаженного каменя, де за свідченням істориків з’явилися перші монахи з Києво-печерської лаври і заснували монастир. Там паломники помолившись, обмились та набрали цілющої води з-під Блаженного каменя.
Повернувшись в обитель, прочани помолились на молебні святому преподобному Феодосію Манявському, оглянули храми св. страстотерпців Бориса і Гліба та Благовіщення Пресвятої Богородиці, мали можливість подивитись весь скит та цікаво і корисно поспілкуватись з схиієромонахом Адамом.
Також паломники відвідали Манявський водоспад, який знаходиться за декілька кіломктрів від скита в горах. Перебуваючи в паломницькій подорожі, група мала чудову нагоду насолодитись мальовничими краєвидами Карпат і відвідати міста
Рогатин, Івано-Франківськ, Надвірна, Богородчани, Яремче, Ніжанковичі, Добромиль, Львів.

Прочитати історію та про сьогодення Манявського монастиря можна на офіційному сайті Хресто-Воздвиженського Манявського чоловічого монастиря.


Наші фото:

 

Карпатські краєвиди (фото):

 

 

ПАЛОМНИЦТВО В СЕЛО ІСКРІВКА
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

24 червня 2012 р.Б., після Божественної Літургії, настоятель Свято-Троїцького храму протоієрей Олексій з прихожанами здійснили паломницьку подорож до села Іскрівка, що у Петрівському районі Кіровоградської області.
У
часники поїздки відправилися до цілющого джерела отця Миколая Іскрівського. Біля джерела був відслужений акафіст священомученику Миколаю Іскрівському.
Після чого прочани обливалися освяченою джерельною водою, насолоджувалися красою краєвидів та відпочили на свіжому повітрі.



Після короткого відпочинку прочани відвідали Іскрівську Хрестовоздвиженську церкву, де молитовно вклонились мощам священомученика Миколая Іскрівського.
Під час паломницької подорожі прихожани Свято-Троїцького храму почули розповідь про заснування та історію села Іскрівка. Пройнялися прикладами пастирського служіння та з трепетом вислухали розповідь про мученичеську смерть священомученика отця Миколая Іскрівського.
Святим від Бога ще за життя називали отця Миколая люди з навколишніх сіл. А нині та слава знайшла підтвердження і в його канонізації.

 

 

 

ПАЛОМНИЦТВО  В  ПОЧАЇВСЬКУ
СВЯТО - УСПЕНСЬКУ  ЛАВРУ
.

20-го серпня 2013 року, під час Успенського посту, з благословення настоятеля Свято-Троїцького храму міста Кривого Рогу, в паломницьку подорож до Почаєва вирушила група прихожан.
Поколіннями
передаються оповіді про чудеса, які були явлені на Почаївській горі. Чимало людей у всі часи прагнули побувати на місці явлення Божої Матері та власноруч доторкнутися до
святинь.

Поїздом з Кривого Рогу доїхали до Тернополя, а далі автобусом в Кременецький район. Наближаючись до Почаєва, вже з далеку видно величні золоті куполи, увінчані православними хрестами. І ось, у всій своїй красі – духовна твердиня українського краю - Почаївська Свято-Успенська лавра.

В перший день, 21-го серпня, паломники відвідали Свято-Духівський скит, Джерело Праведної Анни та Святу гору.

С
орок хвилин пішого ходу відділяють Почаївську Свято-Успенську Лавру  від Свято-Духівського скиту. Скит розташований на місці обителі, заснованої ченцями Києво-Печерської Лаври, що рятувалися від татар. Обитель була заснована раніше самої Почаївської Лаври. Чернече життя в скиті часто переривалося за польської окупації і було відновлене в кінці ХІХ століття. Скит побудований за зразком Валаамських скитів.
У радянськ
і часи  тут розташувався будинок для психічно хворих людей.
У скиті два храми: верхній - на честь зішестя Святого Духа на Апостолів, та нижній - на честь преподобного Серафима Саровського чудотворця.  Незважаючи на віддаленість скиту і його невеликі розміри, тут багато святинь: оновлений образ Божої Матері; великий старовинний мощевик з безліччю часток святих мощей; мироточива глава невідомого печерського подвижника; вериги преподобного Данила Переяславського; частина каменю, на якому молився преподобний Серафим Саровський. Тут знаходиться 109-ти метрової глибини колодязь з цілющою водою.

Джерело Праведної Анни з надзвичайно чистою водою. Температура води літом і зимою однакова – п’ять градусів і ніколи не замерзає. Важко повірити, що в недалекому радянському минулому вандали майже знищили джерело, засипавши його землею і бетонними плитами. Сьогодні ж тут чудовий храмовий комплекс і завжди багато бажаючих зануритися в крижану джерельну воду, яка славиться цілющими лікувальними властивостями.

По дорозі з Почаєва до Кременця, на відстані 20-ти кілометрів від Почаєва, знаходиться незвичайна гора з плоскою верхівкою. Висота Святої гори 265 метрів над рівнем моря. На верхівці цієї гори залишила відбиток стопи Пресвята Богородиця. З відбитку стопи забило джерело з цілющою водою, в якому зцілялися хворі люди. А на святому місці було зведено храм. Однак, в радянські часи храм і відбиток стопи Пресвятої Богородиці з джерелом були взірвані. Сьогодні вершину гори прикрашає новий православний храм над уцілівшими печерами, а цілющі води щедро напувають всіх охочих.

Наступного дня, 22-го серпня, о четвертій годині ранку, паломники прибули до Свято-Успенської лаври. 
В Свято-Успенському соборі о п’ятій годині розпочалася Полуношниця, а з шостої години присутні мали можливість, під спів акафісту, приклонитися до чудотворної ікони Почаївської Божої Матері, яку опустили з іконостасу.
Після богослужіння в Свято-Успенському соборі прочани відвідали храм преподобного Іова Почаївського та вклонившись святим подвижникам Іову і Амфілохію, вирушили на богослужіння до Троїцького собору.

Повільно підійшов до завершення час перебування в Почаївській лаврі і настав час вирушати в дорогу додому.

Від Почаїва доїхали автобусом до Радивиліва, звіддти - електричкою до міста Львова, а далі - поїздом "Львів - Запоріжжя" до Кривого Рогу.

За вікнами пропливали мальовничі краєвиди, а думки лишались на святій горі Почаївській. Пригадувалося все побачене та пережите там. Переповнюва особливий, ні з чим не зрівняний настрій, адже кожен віз додому в своєму серці вогник благодатного світла з обітелі Божої Матері.