Святійший
Патріарх Київський
 
і всієї Руси-України

ФІЛАРЕТ

День тезоіменитства:
14 грудня

 

 Преосвященнійший
СИМЕОН,
Єпископ
Дніпровський
і Криворізький.

День тезоіменитства:   
11 жовтня

 


 протоієрей Олексій (Лупін)
День тезоіменитства:  
30 березня

День ієрейської хіротонії
16 серпня 1992 року

 ХВАЛІМО БОГА УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ.

Читання он-лайн:


 

 

 

 

 

Офіційні веб-сайти
Київського Патріархату
:
 

 

 

Наш банер: 


Запрошуємо до співпраці православні сайти
Української
Православної Церкви
Київського Патріархату

і пропонуємо взаємне
розміщення банерів.
 

Код для вставки
нашого банера:

<div align="center" style="font-size:8px">

<a href="http://nashhram.jimdo.com/"><img src="http://www.artbanner.com.ua/bannermake/banners121/6401678172053333.png" border="0" width="220" height="60" alt="" /></a><br />

</div>

 


Адміністратор сайту:
Віталій Музика

Погода в Krivoy Rog
Покаяння двері відкрий мені, Життєдавче. Лине бо зранку дух мій до храму святого Твого. Храм же мій тілесний весь осквернив я; Ти ж як Щедрий очисти з добросердечної Твоєї милости.

Сайт створено з благословення Преосвященнійшого Симеона,
Єпископа Дніпровського і Криворізького

СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ.
15 лютого 2018 р., в день, коли Церква Христова вшановує свято Стрітення Господнього у Єрусалимському храмі, настоятель Свято-Троїцького храму звершив Божественну літургію
. По завершенні літургії було звершено Чин малого освячення води та Чин освячення свічок на Стрітення. Протоієрей Олексій сердечно привітав присутніх зі святом, побажав усім миру, добра та Божих щедрот і подякував за спільну молитву. Після чого була відслужена заупокійна літія за загиблих воїнів, приурочена 29-й річниці виводу військ з Афганістану.
Цього урочистого дня, ми згадуємо події, описані в Євангелії від Луки. У юдеїв того часу було дві традиції, пов’язаних з народженням в сім’ї дитини. По-перше, жінка після пологів не могла з’являтися в храмі сорок днів (а якщо народилася дівчинка - то і всі вісімдесят). А, як тільки термін закінчувався, мати повинна була принести в храм очисну жертву - однорічне ягня, і жертву на відпущення гріхів - голубку. Якщо сім’я була бідною, замість ягняти теж приносили голубку, виходило «дві горлиці або двоє голуб’ят».
 По-друге, якщо в сімї первістком був хлопчик, батьки на сороковий день приходили з новонародженим в Храм - для обряду посвячення Господеві. Це була не просто традиція, а вимога закону Мойсеєвого, в память виходу євреїв з Єгипту - визволення від чотиривікового рабства. І ось, Марія з Йосифом прибули з Вифлеєму в столицю Ізраїлю Єрусалим. З сорокаденним Богомладенцем на руках вони ступили на поріг Храму, «щоб зробити з Ним за закон­ним звичаєм». Тут до них підійшов старець Симеон, мабуть, найстаріша людина в Єрусалимі. За переказами, на момент зустрічі з Христом Симеону було більше 300 років. «Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не поба­чить Христа Господнього. І був він приведений Духом у храм». Він взяв Ісуса на руки, «благословив Бога і сказав: нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля». Цього дня відбулося те, чого старець чекав все своє непосильно довге життя. Симеон узяв на руки Немовля, народжене від Діви, - а значить, пророцтво виповнилося. Старець міг спокійно померти. «Нині відпускаєш раба Твого, Владико...». Церква назвала його Симеоном Богоприємцем і прославила як святого.
Є одна зустріч, яка відбувшись одного разу, немає закінчуватися ніколи – це наше особисте стрітення з Богом. Та для того, щоб воно відбулося потрібні певні умови. Зустрічі цієї потрібно чекати, приготувавши приміщення – територію власного серця, очистивши її від роками накопиченого духовного бруду. Навчитися любити, аби стати здатними сприймати любов Богу. Та відчинити двері перед Тим, Хто у Святому Писанні промовляє: «Ось, стою при две­рях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною» (Одкровення, 3:20). Ця вечеря (Євхаристія) відбувається під час Божественної літургії у православних храмах. І усвідомлена участь у ній є одною з ознак, що наша особиста зустріч з Богом, яка здатна змінити наше життя, відбулася і
триватиме вічно!

АРХІПАСТИРСЬКИЙ ВІЗИТ.
11 лютого
2018 р., в Неділю про Страшний суд, Преосвященнійший Симеон, єпископ Дніпровський і Криворізький відвідав Свято-Троїцький храм. На Божественній літургії архієрейським чином були присутні представники духовенства Криворізького благочиння. Владику привітала численна громада, гості парафії та священики на чолі з настоятелем храму, протоієреєм Олексієм Лупіним. Під час Літургії, після євхаристійного канону, єпископ Дніпровський і Криворізький рукоположив у сан диякона читця храму Віталія Музику, котрий відтепер трудитиметься разом з духовенством єпархії. Звертаючись до присутніх з проповіддю на тему Євангельського читання, Керуючий єпархією наголосив на потребі для кожного віруючого замислитись над тим, що спасіння, якого ми прагнемо, є складним процесом та кропіткою працею над власним самовдосконаленням. Зважаючи на це, не достатньо лише бажати спастися, але необхідно й працювати над собою, шукаючи христинського вдосконалення. Владика привітав новорукоположеного зі знаменною подією у його житті та побажав Божої допомоги у служінні в сані диякона на ниві Христовій і бути вірним сином Української Православної Церкви Київського Патріархату. На завершення богослужіння настоятель Свято-Троїцького храму подякував В
ладиці за радість спільної молитви, попросивши благословення на майбутні труди.

ПІДГОТОВЧІ НЕДІЛІ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ВЕЛИКОГО  ПОСТУ.
Ще у Старому Завіті Господь повелів синам Ізраїлевим щороку давати десятину з усього, що вони придбали, і, роблячи так, вони мали благословення в усіх ділах своїх. Знаючи це, апостоли встановили і для нашої користі десяту частину року, тобто час Великого посту, щоб присвячуючи його Богові, і ми були благословені у всіх ділах наших, щорічно очищаючи себе від гріхів своїх, вчинених протягом цілого року. А готують нас до Великого посту чотири підготовчі
Неділі.
Перш
а підготовча до Великого посту Неділя має назву Неділя «Про митаря і фарисея». Під час Божественної літургії цієї Неділі читається притча «Про митаря і фарисея»
(Лк.18:10-14). У цій притчі розповідається про двох чоловіків, які прийшли помолитися в храм. Кожен з них по-своєму звернувся у молитві до Бога. Але, як говорить Спаситель, один з них пішов до дому свого виправданий більше, ніж інший: «Бо всякий, хто підноситься, принижений буде, а хто принижує себе, підне­сеться». Фарисей, як представник релігійно-політичної партії заможних верств населення, вважав вищим проявом праведності зовнішнє вираження шанування Бога, і тим самим ростив у своїй душі тяжкий гріх гордині. Митар же - збирач податків, який зневажався усіма людьми, - усвідомлюючи свою гріховність, щиро сповідував її перед Богом, не вважаючи за можливе звеличуватися перед ким-небудь або когось засуджувати. Тому Господь саме його і називає «більше виправданим».
Ця притча задає тон на весь піст і показує, що тільки слізна молитва і смирення, як у митаря, а не перерахування своїх чеснот, як у фарисея, можуть здобути нам милосердя Боже. Тільки тоді ми зможемо побачити свої помилки і змінитися на краще. Вона вчить, що ми повинні підійти до посту з покаянням і без гордині. Саме з цієї Неділі і до п’ятої Неділі Великого посту на Всенічній, після читання Євангелія, співається: «Покаяння двері відкрий мені, Життєдавче. Лине бо зранку дух мій до храму святого Твого. Храм же мій тілесний весь осквернив я; Ти ж як Щедрий очисти з добросердечної Твоєї милости». А молитва митаря: «Боже, будь милостивий до мене, грішного» - прийнята Церквою як загальновживана, бо вона є актуальною завжди і для кожного з нас. На тижні, що слідує після  Неділі «Про митаря і фарисея», немає посту в середу і п’ятницю, тому седмиця ця (тиждень) називається «суцільною седмицею».

Друга підготовча неділя до Великого посту – Неділя про Блудного Сина.
В Євангельському читанні під час Божественної літургії ми чуємо притчу Про блудного сина.У цій притчі Ісус Христос розповів про те як блудний син повернувся до свого отчого дому. Так і ми іноді йдемо від Господа Бога, нашого Отця, а цим читанням Свята Церква закликає нас повернутися до Нього і повчає нас сподіватися на милосердя Боже, якщо ми щиро покаємося в своїх гріхах. 
В цю неділю, а також в наступні за нею дві, на Всенічній після полієлею співається псалом: «На ріках Вавилонських там ми сиділи і плакали, коли згадували Сион наш»... Цей 136-й псалом описує страждання євреїв в Вавилонському полоні і журбу їхню по батьківщині. Слова цього псалма вселяють нам думки про наш духовний полон, полон гріховний і про те, що ми повинні прагнути до своєї духовної батьківщини, Небесного Царства.

Неділя за тиждень перед Великим постом має назву Неділя м’ясопусна (в цей день останній раз до Великодня можна вживати мясо), або Неділя про Страшний суд. У суботу м’ясопусну, яка називається також Вселенською батьківською суботою, Церква здійснює поминання покійних і особливо молиться про тих померлих, які не отримали церковного відспівування або взагалі церковної молитви. Нагадуючи про останній Суд Христовий, Церква разом з тим вказує і істинний сенс самої надії на милосердя Боже. Бог милосердний, але Він і праведний Суддя. У богослужбових співах Господь Ісус Христос називається Найсправедливішим, а Суд його - праведним і непідкупним. І закоренілі, і безтурботно маючі надію на милосердя Боже грішники повинні пам’ятати про духовну відповідальність за свій моральний стан, а Церква всім своїм богослужінням цієї Неділі прагне привести їх до усвідомлення своєї гріховності.
Неділя Сиропусна або Прощена. Спомин Адамового вигнання з раю остання Неділя перед Великим постом. На цьому тижні середа і п’ятниця не пісні, але вже не можна споживати м’ясо; молоко ж, яйця, сир та масло вживати можна. Самою ж Неділею Сиропусною (Прощеною) завершується споживання молочних продуктів і відбуваються заговини на Великий піст. Піснеспівами Сирного тижня згадується гріхопадіння Адама і Єви, що відбулося від нестриманості, та прославляється піст з його спасительними плодами. Цим читанням Церква нагадує нам, що ми повинні робити добрі справи і закликає грішників до покаяння, нагадуючи, що за всі гріхи нам доведеться відповідати. На літургії в Неділю читається Євангеліє (частина з Нагірної Проповіді), де йдеться про милостиню, молитву, прощення провин ближнім, без чого ми не можемо отримати прощення провин наших від Отця Небесного, про піст, і про збирання скарбів небесних, а не земних. Згідно з цим Євангельським читанням, християни мають благочестивий звичай просити цього дня один в одного прощення за вільні та невільні образи і вживати всіх заходів до примирення з ворогуючими. Це перший крок на шляху до Великого Посту. Саме тому цю Неділю прийнято називати Прощеною Неділею. 

Більше про Великий піст можна прочитати тут.


ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ.
19 січня 2018 року Божого, Свята Православна Церква відзначає одне із великих свят - Хрещення Господа Бога нашого Ісуса Христа.
Цього урочистого дня у Свято-Троїцькому храмі  була звершена святкова Божественна літургія святителя Іоана Золотоустого.
У співслужінні
протоієрея Петра Шатила богослужіння очолив настоятель храму протоієрей Олексій ЛупінНа святкову літургію зібралось багато парафіян та гостей нашої парафії. Під час служби Божої були піднесені молитви за мир в Україні та за українських воїнівЗгідно Церковного Уставу на закінчення богослужіння відбувся святковий Чин великого освячення води, святої Хрещенської Агіасми.
 Настоятель храму привітав вірян із великим святом, побажав радості, добробуту, духовної наснаги та усіх щедрот від Господа. Душпастир закликав присутніх із великою вірою віднестись до Хрещенської води, яка має особливу властивість допомагати і зцілювати від будь-яких хвороб та окропив присутніх святою Агіасмою. Після чого православні віруючі мали можливість набрати в храмі  святої богоявленської води, та понести її в свої оселі, щоб окропити своє житло та вживати в міру потреби протягом року.
Уже
п’ятий рік поспіль у день Богоявлення Господнього настоятель Свято-Троїцького храму протоієрей Олексій Лупін освятив воду на Кресівському водосховищі, де зібралося чимало охочих зануритися в крижану Йорданську воду. З великою духовною радістю, очолювана отцем-настоятелем група парафіян Свято-Троїцького храму, та всі бажаючі окунулися
в Хрещенську ополонку. Звертаючись до присутніх з вітаннями, отець Олексій наголосив, що Син Божий увійшов у води Йордану заради того, щоб оновити природу людини. А сенс купання цього дня в освячених водах полягає в тому, що віруюча людина готова піти за Христом, приймаючи хрещення і християнську віру. Але ніяк не в «змиванні гріхів», бо гріхи Господь прощає людині тільки в таїнстві Покаяння та Євхаристії.

НАВЕЧІР’Я БОГОЯВЛЕННЯ.
18 січня 2018 року, напередодні свята Богоявлення, настоятель Свято-Троїцького храму звершив Велике Повечір’я та святкову Ранню.
Урочисто лунали в храмі піснеспіви. Знаменний гімн «З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог», у основу якого покладено пророцтво Ісайї. Цей пророк, що жив за 700 років до Різдва Христового, сповістив майбутнє народження Спасителя від Діви, пророкував про події Його земного життя, а також про страждання, які Син Божий повинен буде прийняти заради спасіння роду людського. Завершує  чинопослідування повечір’я відома урочиста пісня святого праведного Симеона Богоприємця: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, що Ти приготував перед лицем всіх людей, світло на одкровення народам, і славу людей Твоїх, Ізраїля», проголошена ним під час зустрічі Немовляти Ісуса, принесеного Дівою Марією і праведним Йосипом, в сороковий день після Його народження, в Єрусалимський храм для присвячення Богові, як того вимагав звичай. Праведний Симеон та пророчиця Анна являють собою приклад останніх праведників старозавітної епохи, що жили надією на пришестя у світ Месії – Христа, які і на заході днів своїх побачили цю надію здійсненою.
Тим часом в храмі починається Рання. Лунають знамениті слова Ангельської пісні, які ми сьогодні багаторазово почуємо в самих різних співах і в Євангелії, і в проповіді: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління». Після урочистого проголошення і співу «Бог Господь і явися нам» починається полієлей (в перекладі з грецької – «многомилостя»). Свою назву ця частина ранньої отримала від змісту псалмів 134-го та 135-го, які прославляють милість Божу. Вірші з цих псалмів і виконуються хором під час полієлею: «Хваліте ім’я Господнє, хваліте, раби Господа. Алилуя. Благословен Господь від Сиону, що живе в Єрусалимі. Алилуя…», а також, під час співу цих псалмів Устав вказує запалювати багато свічок та єлею. Урочисто лунає величання свята Богоявлення: «Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, що ради нас нині плоттю хрестився від Іоана у водах Йорданських», ступеневі антифони, прокимен. Настоятель храму читає Євангеліє, благовістуючи Хрещення Господнє. Після читання Євангелія співається стихира євангельська, та починається спів Канону, - особливо урочиста частина ранньої. Після Великого славослів’я та співу тропаря свята, настоятель храму звершив Чин великого освячення води.

Після звершення богослужіння
душпастир привітав присутніх із Хрещенським святвечором, запросив на святкову Божественну літургію та побажав у мирі і єдності зустріти Хрещення Господнє, а всім бажаючим долучитись до купання в водах Кресівського водосховища після Божественної літургії. Люди в піднесеному стані душ розійшлися по домівках, несучи Велику агіасму і радісний та святковий настрій близьким і рідним.

РІЗДВО ХРИСТОВЕ.

7 січня 2018 року Божого, в день свята Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, настоятель Свято-Троїцького храму протоієрей Олексій Лупін в співслужінні протоієрея Петра Шатила звершив урочисту Божественну Літургію.
Х
рам був заповнений парафіянами, між якими панував святковий піднесений настрій. В храмових лампадах горів Вифлеємський вогонь, урочисто переданий громаді Криворізькими пластунами. Всіх об’єднувала одна велика радість – народження Богонемовляти Христа. І в кожному серці озивалися слова різдвяної колядки: «Бог Предвічний народився…». Знаходячись у цей радісний час в храмі кожен особливо відчував Божу присутність і той благодатний мир, який подарувало нам народження Спасителя світу.
Звертаючись до присутніх з повчальним словом, отець-настоятель доступно і детально розповів, як у нічній тиші в убогій печері народився від пречистої Діви Марії Син Божий та про тогочасні події і сердечно привітав усіх із Різдвом Христовим.
По завершені святкового богослужіння учні недільної школи привітали духовенство та всіх присутніх різдвяними віршами та колядками. Маленькі християни так зворушливо і щиро славили Господа віршами і колядками, що слухаючи їх ніхто не міг залишитися байдужим до торжества віри і любові, що
звершувалось у храмі.

8 січня, на другий день свята Різдва Христового, Богослужіння у храмі розпочалось молитвою Пресвятій Богородиці і віряни разом з духовенством єдиним серцем і єдиними устами співали урочисту хвалу Тій, що стала Матір’ю Предвічного Бога. Божественна Літургія відбулась на одному диханні, стрімко злітав під високий церковний купол піднесений, мелодійний спів хору, а народ молився зосереджено, самозаглиблено, уважно слухаючи слова молитов. «Символ віри» і молитву Господню «Отче наш» уся церква співала разом з хором і священнослужителями, відчуваючи духовну єдність, стаючи єдиним містичним Тілом, Главою котрого є сам Христос, нині народжений Спаситель світу.
Отець-настоятель привітав усіх присутніх із Різдвом Христовим, і побажав кожному Божої допомоги і благословення на життєвому шляху, а також миру взаємопорозуміння і любові до своїх ближніх.



ЗУСТРІЧ ВИФЛЕЄМСЬКОГО ВОГНЮ МИРУ.       
6 січня 2018 року, в Нвечір’я Різдва Христового, у Свято-Троїцькому храмі відбулась урочиста зустріч Вифлеємського вогню миру.
Перед початком богослужіння, з благословення Преосвященнійшого Єпископа Дніпровського і Криворізького Симеона, пластуни місцевого осередку Пласту Національної скаутської організації, урочисто передали парафіянам Вифлиємський вогонь миру, добра і справедливості.
Цей
вогонь постійно горить у Вифлеємі, в яскині, на місці народження Ісуса Христа, як спомин про прихід на землю Спасителя. Вогонь перевозять до Європи скаути, по Україні його поширюють члени Пласту - Національної Скаутської Організації України. Пластуни передають цей вогонь до церков, звідки він поширюється до парафіян. Вогнем з Вифлеєму люди можуть запалити свічки вдома на Святу Вечерю. Крім того, Вогонь заносять до сиротинців, лікарень, аби ті, що перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки.

Настоятель храму протоієрей Олексій Лупін подякував пластунам за добру справу та підкреслив їхню важливу й почесну місію. Також зі словами подяки і привітання до пластунів звернулися діти Недільної школи Свято-Троїцького храму. Від Вифлеємсткого вогню були запалені лампади в храмі і розпочато богослужіння, відчуття радості і урочистості переповнювали серця вірян.
Відео про подію можна переглянути за цим посиланням

«БАГАТО ЗВАНИХ, ТА МАЛО ОБРАНИХ».
24 грудня 2017 року, в Неділю 29-ту після П’ятидесятниці, святих праотців, настоятель Свято-Троїцького храму протоієрей Олексій Лупін звершив Божественну літургію.
Звертаючись до присутніх зі словом проповіді, душпастир зокрема сказав: 
«Сьогодні ми з вами по
чули Євангеліє про те, що Господь кличе всіх нас на Вечерю. Ми чули, що цар запрошував на звану, урочисту трапезу - вечерю - людей, яких попередив про неї заздалегідь. Вони отримали запрошення провести цю вечерю разом з господарем, який її улаштував. Кожен з них заздалегідь дав згоду на свою участь в бенкеті. Але тепер, коли настав час святкової трапези, ці люди почали відмовлятися, знаходячи різні приводи. Як же образливо для Господаря звучать тепер їхні відмови... «Багато званих, та мало обраних» – чуємо ми застережливі слова Христа з притчі про велику вечерю.
Двері на трапезу і сьогодні для нас відкриті, але чи увійдемо ми в ці двері – залежить
саме від кожного з нас. Всі ми, що отримали Святе Хрещення, покликані на цей бенкет, але з нас дуже мало обраних. Після закінчення цього віку буде цей бенкет в Царстві Небесному, вічна Вечеря з Господом нашим. Але якесь передчуття, якийсь шматочок Вічності ми вже зараз відчуваємо на землі - під час Божественної літургії, коли ми приймаємо участь в Євхаристії. Через куштування на цій Вечері ми можемо боротися зі своїми пристрастями, розвивати в собі добре божественне начало - і тим самим підготуватися до найголовнішої Вічної Вечері. Що ж ми бачимо зараз? Дуже часто ми відлучаємо себе від Причастя під різними приводами. Ми знаходимо сотні причин життєвих, суєтних, всіляко виправдовуючи себе. Маючи таку чудову можливість бути з Богом, - знаходимо надумані причини, відмовляючись від цього спілкування! Тому, ні під приводом успіхів, ні під приводом лих, не відмовляймося від цієї Вечері! А причащаймося як можна частіше Святих Христових Таїн, - бо у цього живого джерела ми черпаємо сили, спокій, отримуємо благодатну радість, яка зберігатися в нас. Господь всіх кличе до Царства Свого, але достойними увійти будуть тільки ті, хто відгукнеться на Господній заклик. Достойними увійти будуть ті, хто все своє життя жив для Бога, виконуючи Його заповіді. Тільки шляхом виконання заповідей Христових, участю у святих таїнствах, особливо у таїнстві Євхаристії, ми зможемо приєднатись до Небесної трапези у Царстві Господа Нашого. А поставити нас перед Лицем Бога Живого здатний лише вільний поштовх нашого серця… «Де ти?» – Звернувся Бог до Адама, коли той згрішив і ховався від лиця Божого за деревами раю. Вслухаймося ж у це питання! Зрозуміймо, що ми зараз далекі від Бога, і покличмо Його із глибини серця: «Ось я, Господи! Прийди до мене і спаси мене!»
.



ПОЧАТОК НАВЧАЛЬНОГО РОКУ В НАШІЙ НЕДІЛЬНІЙ ШКОЛІ.
1 жовтня 2017 року Божого, з благословення Владики Симеона, в Недільній школі, яка діє при Свято-Троїцькому храмі відбулися перші заняття для дітей та дорослих. Заняття провели керівники молодшої та старшої груп школи - матінка Світлана Лупіна та настоятель храму протоієрей Олексій Лупін.
Незважаючи на по-осінньому примхливу погоду, діти з радістю поспішали на перше заняття, яке розпочалося в молодшій групі об 11:00 годині. Юні слухачі школи знайомилися та ділилися враженнями про проведене літо, пригощаючись запропонованими солодощами. Під час вступного заняття матінка Світлана познайомила дітей з навчальними предметами та розповіла про майбутні заходи. Перший навчальний день у молодшій навчальній групі пройшов радісно і цікаво. Дасть Бог, і весь навчальний рік буде плідним, благополучним та щедрим на добрі справи і радісні події. Всім маленьким вихованцям щиро бажаємо старанності в навчанні, міцного здоров’я, бадьорого настрою і, звичайно ж, допомоги Божої у добрих справах і благих починаннях!
У старшій навчальній групі вступне заняття розпочалося о 15:00 годині зі спільної молитви до Святого Духа. Протоієрей Олексій розповів слухачам про високе призначення людини в цьому світі, про найвищу мету людського життя – єднання з Богом та спасіння душі, та про те, як цього можливо досягнути людині. Також було проведено заняття по першій темі Православного Катехізису, після чого отець Олексій відповів на запитання, які цікавили слухачів.
Заняття в Недільній школі будуть проводитися щонеділі о 10:30 для молодшої групи (діти від 4 до 6 років), об 11:00 для молодшої групи (діти від 7 років) та о 14:00 для старшої групи (дорослі). Запрошуємо всіх бажаючих долучитися до занять в Недільній школі нашого Свято-Троїцького храму.

Фото за цим посиланням.

 

 

ПОДОРОЖ У СЕЛО ІСКРІВКА.

З благословення керуючого Дніпропетровською єпархією Преосвященнійшого Єпископа Симеона, 24 вересня 2017 року Божого, після звершення святої Божественної літургії, настоятель Свято-Троїцького храму протоієрей Олексій з групою парафіян вирушили у паломницьку подорож в село Іскрівка, Петрівського району Кіровоградської області.
  У цій своїй подорожі паломники відвідали Хресто-Воздвиженський храм села Іскрівка, святе джерело о. Миколая та могилу капітана Війська Запорізького куреня Пашківського - Сави Самовриги, оточену мальовничими пагорбами, скельними виступами та степом, повним квітів і різнотрав’я. Після чого, підкріпившись загальною трапезою, всі у піднесеному духовному стані вирушили додому.

МОЛИТВА НА ПОЧАТОК НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО  РОКУ.
27 серпня 2017 р., в Неділю 12-ту після П’ятидесятниці, день пам’яті перенесення мощей св. преподобного Феодосія Києво-Печерського, в нашому Свято-Троїцькому храмі було звершено Божественну літургію та відслужено Молебень на початок нового навчального року. Богослужіння очолив настоятель храму протоієрей Олексій Лупін у співслужінні протоієрея Петра Шатило.
Після читання Євангелія, звертаючись до присутніх зі словом проповіді, настоятель храму пояснив суть євангельського благовістування цього дня, зазначивши, що спасти людину може тільки Господь, потрібно лише мати щире бажання бути з Богом і відкрити Йому своє серце.
Цього дня 
до храму прийшли школярі та студенти, щоб отримати благословіння Боже на початок нового навчального року. Багато юних парфіян причастилися Святих Христових Тайн. По завершенню Божественної літургії, згідно з благочестивою традицією, в храмі був відслужений молебень перед початком навчального року для школярів, студентів і вчителів. В своєму слові настоятель храму закликав дітей до молитви перед початком благого діла. «Якщо ми будемо починати все з благословення Божого, то і Господь завжди буде перебувати разом з нами і давати вчителям терпіння під час навчання дітей, а дітям розуму, щоб засвоїти всі ази, яких їх навчають». Також протоієрей Олексій запросив дітей та дорослих на навчання до Недільної школи при Свято-Троїцькому храмі.
Звершуючи молебень, священики просили у Бога благословення для дітей та вчителів на навчання. Також отець Олексій подарував кожному учню образок, покропив їх святою водою і благословив на добрі діла. Душпастир привітав батьків, вчителів і, особливо, дітей із прийняттям Святих Христових Тайн, побажав їм Божої милості і Покрову Пресвятої Богородиці, успіхів у навчанні та завжди пам’ятати про молитву і ходити в храм, щоб зрости справжніми християнами, люблячими Бога та ближнього,
батькам на радість, державі на користь та Церкві на славу.

ПРЕОБРАЖЕННЯ  ГОСПОДНЄ.
19 серпня
Свята Православна Церква відзначає одне з Дванатдесятих свят - Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
З нагоди цього свята у Свято-Троїцькому храмі було звершено урочисту Божественну літургію.
Очолив богослужіння настоятель храму протоієрей Олексій Лупін у співслужіння протоієрея Петра Шатило.

Згідно з Євангельськими повіствуваннями від Матфея, Марка та Луки, Спаситель взяв із собою трьох Свої учнів — Петра, Якова та Іоана і вирушив з ними на гору Фавор. У момент Свого преображення Господь дав трьом апостолам можливість побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської.
На святковому богослужінні молилася велика кількість вірян, не зважаючи на проголошений цієї суботи робочий день. Багато дорослих і маленьких парафіян причастилися Святих Христових Таїн. Звертаючись до віруючих з проповіддю, отець Олексій ґрунтовно розкрив сутнісне значення свята Преображення Господнього і пояснив його спасительне значення для кожної людини зокрема. Преображення – це потреба кожної душі, преображення оновлює людину та дає їй нові сили, нову благодать і небесне благословення. 
Після закінчення богослужіння були освячені виноград та інші плоди, які парафіяни принесли до храму.

ВИНЕСЕННЯ ЧЕСНИХ ДРЕВ ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО.
14 серпня 2017 року Божого, в день, коли Свята Православна Церква вшановує Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці і пам’ять старозавітних мучеників Маккавеєвих, в нашому Свято-Троїцькому храмі була звершена святкова урочиста Божественна літургія.
Також цього святкового дня парафіяни привітали свого отця-настоятеля з 25-ю річницею хіротонії.
Богослужіння очолив настоятель храму протоієрей Олексій Лупін у співслужінні протоієрея Петра Шатило.

Напередодні, 13 серпня, настоятель храму відслужив Всенічну, під час якої для поклоніння віруючим на середину храму було винесено Хрест. 
Наприкінці Літургії отець Олексій звернувся до парафіян з пастирським словом, в якому пояснив велику животворчу силу Хреста Господнього та його особливе значення, як духовної зброї в боротьбі з дияволом, а також розкрив глибокий духовний зміст подвигу святих мучеників Маккавеїв, закликавши присутніх наслідувати їхню непохитну і тверду віру в Єдиного Бога.
Після закінчення богослужіння священики відслужили водосвятний молебень та освятили принесені парафіянами квіти і мед нового збору.

ДЕНЬ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСИ-УКРАЇНИ.
28-го липня
2017 року Божого православні віряни України урочисто відзначили День хрещення Київської Руси-України і день пам’яті святого рівноапостольного великого князя Володимира – хрестителя Київської Русі.
З благословіння єпископа Дніпровського і Криворізького Симеона, у складі представників духовенства та прочан Криворізького благочиння, до міста Києва прибув і настоятель Свято-Троїцького храму протоієрей Олексій Лупін, де взяв участь у звершенні Божественної літургії у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі, Хресній ході від Володимирського собору до пам’ятника святому рівноапостольному великому князю
Володимиру та молебні за Україну на Володимирській гірці.
По звершенню Божественної літургії духовенство та віряни сформували єдину колону для проходження Хресною ходою через бульвар Тараса Шевченка, вулицю Володимирську, Михайлівською площею, по вулиці Трьохсвятительській до памятника святому князю Володимиру. Очолив колону Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, якому цьогоріч виповнилось 88 років. У хресній ході вперше цього року взяла участь окрема колона учасників бойових дій на сході України та військових священиків – капеланів, які несли унікальну, освячену в Михайлівському Золотоверхому монастирі ікону Пресвятої Богородиці - покровительки українських воїнів. Хресна хода вірян та духовенства завершилася молебнем за Україну біля памятника Великому князю Володимиру.

ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРОЙЦІ.
4-го червня 2017 року Божого, свята Православна Церква відзначає одне із шанованих та улюблених на теренах України свято - П'ятидесятницю або День Святої Тройці. Наша парафія цього дня відзначає своє храмове свято. Саме в День Святої Тройці, 18 червня 2000 року, в нашому Свято-Троїцькому храмі була урочисто звершена  перша  Божественна  літургія.
3-го червня 2017 року, напередодні свята, була звершена святкова всенічна. Духовенство, хор і віряни проспівали «Царю Небесний» - молитву до Святого Духа.
В сам день свята, з
нагоди великого торжества, настоятель храму, у співслужінні протоієрея Петра Шатило,  звершив святу Божественну літургію. Мабуть, сам Дух Святий в цей день переповнив серця тих, хто відвідав для молитви наш храм. Цього дня ми вбираємо оселі в зелень, йдемо до церкви освячувати букети з м’яти, любистку, лепехи, чебрецю та інших запашних трав, а в храмі споглядаємо зелене облачення священства і просимо у молитвах, щоб Господь і нас долучив до благодаті Святого Духа. Зелений колір - це символ оновлення, символ початку. Цей звичай йде ще від Старозавітної Церкви. Ми сповідуємо Тройцю Єдиносущну і Нероздільну. Єдиносущну - це означає, що Отець, Син і Святий Дух -  три самостійні Божественні іпостасі, які володіють всіма Божественними досконалостями і мають єдину і нероздільну Божественну суть. Але це не три особливі окремі сутності, не три Боги, - а Єдиний Бог. Як благовістує Євангеліє, у цей день з небес на апостолів – простих 12 галілейських рибалок, учнів Христа, які разом з Матір’ю Божою були у світлиці будинку на Сионській горі, -  зійшли вогненні язики Святого Духа, і апостоли заговорили різними мовами, щоб надалі йти до народів і проповідувати християнство. Саме цією подією починається історія створення Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви. А першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сион – нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі.  
Наш храм цього дня був повний богомольців, що прийшли розділити загальну радість свята. Багато вірян причастилися Святих Христових Тайн.
Посилені молоитви за літургією підносились за мир та спокій в Україні. Відразу після літургії була відслужена уставна вечірня із чинопослідуванням коліноприклонних молитв. Отець Олексій сердечно подякував усіх за спільну молитву і привітав з таким значимим і великим святом.
5-го червня, в день Святого Духа, в храмі була звершена Божественна літургія. Окреме прославлення Святого Духа наступного дня після свята П'ятидесятниці здійснюється «честі заради Всесвятаго Духа» в протидію вченню єретиків, що відкидали божество Святого Духа і равночестність Його з Богом-Отцем і Богом-Сином.

ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ.
25 травня 2017 року, Церква Христова відзначає двунадесяте свято, яке є першим після Світлого Христового Воскресіння - Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа, яке завжди припадає на четвер шостого тижня після Пасхи.
Цього святкового дня чисельні вірні зібрались на урочисту Божественну літургію у Свято-Троїцькому храмі. Богослужіння у співслужінні протоієрея Петра Шатило очолив настоятель храму.
Під час богослужіння духовенство та вірні молились за мир в Україні. На завершення літургії протоієрей Олексій привітав усіх зі святом, побажав зміцнення віри, духовної радості, благополуччя та миру у серці кожного віруючого. «Вознесіння доповнює і завершує Воскресіння. Якщо Воскресіння є перемогою над смертю, то Вознесіння є піднесенням людської природи на небо. Це прославлення, кінцева мета та вершина досконалості людської природи. Наслідуючи Христа, ми прагнемо свого Вознесіння, єднаючись з Богом у таїнствах Церкви», сказав отець-настоятель, звертаючись до присутніх у храмі.



ПАСХА. СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ.
16 квітня 2017 року Божого, свята Православна Церква, завершуючи Страсну седмицю, відзначає найбільшу подію в історії земного існування - Воскресіння із мертвих Господа і Спасителя роду людського. Пасха Христова є найвеличнішим святом, яке вшановують усі православні християни, дотримуючись древніх традицій та Церковного Уставу.
У святу і всеблагодатну Великодню ніч у Спасо-Троїцькому храмі зібрались віряни, яких об'єднала спільна молитва та подія вічно живої радості.
Богослужіння з нагоди свята звершив настоятель храму у співслужінні протоієрея Петра Шатило.
В очікуванні загальної радості стоять віряни у благоговійній тиші в храмі. Священнослужителі одягають святкові облачення. Урочистий дзвін «благовісту» сповіщає про наближення Світлого Христового Воскресіння. Рівно опівночі, при закритих Царських Вратах, священнослужителі тихо співають стихиру: «Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити». Після цього відсувається завіса і священнослужителі знову співають цю ж стихиру, але вже гучним голосом. Відкриваються Царські Врата, і стихира, ще більш високим голосом, співається духовенством в третій раз до середини, а хор храму співає її закінчення. Священики виходять з вівтаря і разом з народом, подібно до жінок-мироносиць, що прийшли до гробу Ісуса Христа, тричі обходять навколо храму хресною ходою з співом тієї ж стихири.
Хресний хід означає хід Церкви назустріч воскреслому Спасителеві. Обійшовши навколо храму, хресний хід зупиняється перед закритими дверима храму, як би біля входу до Гробу Господнього. Настоятель храму і отець Петро тричі співають радісний великодній тропар: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував». Потім настоятель вимовляє вірші стародавнього пророцтва святого царя Давида: «Нехай воскресне Бог, і розвіються вороги Його...», а хор і народ, у відповідь на кожен стих, співають тропар Пасхи: «Христос воскрес із мертвих…». Настоятель, тримаючи в руках хрест і трисвічник, творить ними хресне знамення, двері храму відкриваються і всі, радіючи, входять у освітлену всіма світильниками та лампадами церкву, співаючи: «Христос воскрес із мертвих»! Починається спів канону, творіння преподобного Іоана Дамаскина. Між піснями Пасхального канону священики з хрестом, трисвічником і кадилом вітають прихожан словами: «Христос воскрес!», на що вірні радісно відповідають: «Воістину воскрес!».  Після закінчення Пасхального канону, отець-настоятель читає «Огласительне слово святителя Іоана Золотоустого», яке описує велич і значення Великодня. Відразу після Пасхальної ранньої служиться святкова Божественна літургія.
Звертаючись зі словами проповіді та вітання до присутніх на святковому богослужінні, настоятель храму зокрема сказав: «
У сьогоднішньому Євангелії ми чуємо, що «Слово стало плоттю, і вселилося між нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця». Господь закликає нас бути причасниками небесної трапези, а святитель Іоан Золотоустий в Огласительному слові у святий і світлоносний день преславного і спасительного воскресіння Христа Бога нашого говорить: «Увійдіть всі в радість Господа свого… Багаті і бідні, один з одним святкуйте! Стримані і ліниві, день вшануйте! Ті, що постилися, і ті, що не постилися, — звеселіться сьогодні! Трапеза готова: насолоджуйтесь усі! Тілець вгодований, нехай ніхто не вийде голодним, всі прийміть багатство благости! Ніхто нехай не ридає від убогости, тому що явилося загальне Царство. І ми, браття і сестри, радіймо та веселімося в цей Великий День нашого спасіння, нашої перемоги над злом і смертю, бо Господь утішає нас і дарує надію говорячи: «Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день».
Після завершення Божественної літургії були прочитанні молитви на освячення Артоса і Великодніх приношень та звершений урочистий хресний хід навколо оточеного великою кількістю народу хрему, з освяченням пасок та страв, які принесли віряни.
Слово «пасха» бере свій початок від назви старозавітного свята Пасхи, який був названий так від єврейського слова «пасах» («проходить повз») – в спогад стародавньої події виходу євреїв з Єгипту та визволення від єгипетського рабства, коли ангел, що вражав єгипетських первістків, при спогляданні крові пасхального агнця на дверях єврейських осель, проходив повз, залишаючи їх недоторканними. Інше древнє тлумачення свята пов’язує його зі співзвучністю грецькому слову «страждаю». У Православній церкві слово «пасха» отримало особливий зміст і стало означати перехід від смерті до вічного життя з Христом — від землі до неба.
Воскресіння Ісуса Христа свідчить, що він «воскрес, яко Бог». Воскреснувши з мертвих, Ісус Христос освятив, благословив і утвердив загальне воскресіння всіх людей, які також повстануть з мертвих в загальний день воскресіння, як з насіння виростає колос.
Великдень святкується сім днів, весь тиждень, який називається Світлим або Пасхальною седмицею. Кожен день седмиці теж називається Світлим. На Світлій седмиці щоденно відбуваються богослужіння з відкритими Царськими Вратами іконостасу,  в знак того, що Ісус Христос назавжди відкрив людям ворота Небесного Царства. Весь період до свята Вознесіння, що відзначається на 40-й день після Великодня, вважається пасхальним, і православні зустрічають один одного вітанням «Христос воскрес!» та відповіддю «Воістину воскрес!».



ЧЕТВЕР  ВЕЛИКОГО  КАНОНУ.
30 березня 201
7 року, в четвер Великого канону, в день памяті преподобного Олексія, чоловіка Божого, настоятель Свято-Троїцького храму звершив Божественну літургію Ранішосвячених Дарів. Цього дня в храмі було звершено читання Великого покаянного канону святого преподобного Андрія Критського та прочитано житіє святої преподобної Марії Єгипетської.
Отець Олексій привітав усіх присутніх зі святом та побажав постійного молитовного заступництва святого Олексія, чоловіка Божого перед Небесним Владикою.
«Вчитуючись у сторінки житій святих, ми розуміємо, наскільки далеко стоїмо від тих ідеалів християнського життя, які показали нам угодники Божі.
Багато хто з дитинства чув про святого Олексія, чоловіка Божого. У народі його ласкаво називають «теплим Олексою», - сказав душпастир, звертаючись до присутніх зі словами повчання та розказав про житіє преподобного. «Батько хотів йому багатства — але яке багатство може бути більше багатства чистої совісті та багатства благодаті Божої? Батько хотів йому здоров’я і довгих років життя ― Господь дарував йому життя вічне і нескінченне буття. Батько чекав для сина почесті серед слуг імператорських, - але він став чоловіком Божим, слугою Царя Христа, а імператор став на коліна перед його святими мощами. Батько хотів честі і слави свого сина — але яка слава ще потрібна, коли вже близько півтора тисяч років минуло, а народ його шанує? Господь виконав бажання Євфиміана, як людини віруючої, знаючи, що він здатний понести таку волю Божу про його сина. Євфиміан хотів бачити в своєму синові спадкоємця, який піклуватиметься про нього в дні старості, ― але весь Рим дбав разом з імператором про Євфиміана, як про батька Олексія, чоловіка Божого. Ми просимо сьогодні преподобного Олексія, щоб він сподобив нас не тільки по імені бути християнами, але понести хрест життя за святими Христовим Заповідями. Ми не можемо досягати такої висоти, як преподобний Олексій, чоловік Божий, але в міру сил можемо наслідувати його благочестя, його чесноти ― любов до Церкви Божої, любов до ближнього, всепрощення. І коли ми будемо з живим серцем і з живою вірою нести свій життєвий хрест, то милосердний Господь, за молитвами угодників Божих, серед яких яскравою зіркою сяє преподобний Олексій, чоловік Божий, покриє, захистить і наставить нас на всяку користь, і на всяку доброчесність у житті», сказав наостанок протоієрей Олексій.
Парафіяни привітали отця-настоятеля з днем Тезоіменитства, бажаючи йому
кріпості духовної, здоров’я, сили та наснаги у нелегкому пастирському служінні.



ЗВЕРШЕНО ЛІТУРГІЮ РАНІШОСВЯЧЕНИХ    ДАРІВ.
22
березня 2017 року Божого настоятель храму звершив літургію Ранішосвячених Дарів.
Після закінчення богослужіння протоієрей Олексій звернувся до віруючих з великопісним повчанням та пояснив значення літургії Ранішосвячених Дарів святого отця нашого Григорія Двоєслова.
Літургія Ранішосвячених Дарів – одна з найкрасивіших великопісних служб. Віруючі прагнуть хоча б раз за піст бути присутніми на ній і причаститися Святих Христових Таїн. 
Головна особливість літургії Ранішосвячених Дарів полягає у тому, що на цій літургії не здійснюється Таїнство євхаристії, а віруючі причащаються Ранішосвяченими Дарами, - тобто освяченими раніше, на попередній літургії святителя Василія Великого або святителя Іоана Золотоустого.
Літургія Ранішосвячених Дарів звершується по середах і п’ятницях у перші шість тижнів Великого посту; у четвер п’ятого тижня Великого посту, коли згадується пам’ять преподобної Марії Єгипетської і в перші три дні Страсного тижня (Великий понеділок, Великий вівторок, Велика середа). Богослужіння звершується після великопісних часів і складається з вечірні і літургії вірних, але тільки без найважливішої частини – освячення Дарів.

ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ.
19 грудня Православна Церква святкує пам’ять святителя Миколая, архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця – одного із самих шанованих в Україні
і у всьому світі святих. 
Напередодні свята у Свято-Троїцькому храмі була відслужена Всенічна.
У сам день свята урочисту Божественну Літургію звершив настоятель храму протоієрей Олексій Лупін. Отець настоятель виголосив проповідь про святого Миколая, як великого добродійника для усього християнського світу. 
Святитель Миколай жив у III-IV ст. і прославився як великий угодник Божий. Він народився у місті Патарі Малої Азії (сучасна Турція) у родині благочестивих батьків і став священиком, а потім і єпископом міста Мири Ликійські. Не дивлячись на велике смирення духа, святитель був ревним воїном Церкви Христової. Він обертав у порох капища язичників і знищував ідолів. А на I-му Вселенському соборі (325 р.) святий Миколай у запалі викриття навіть ударив по щоці єретика Арія. Святитель Миколай упокоївся у середині IV ст., проживши довге життя. Мощі святителя, від яких отримали зцілення багато людей, збереглись нетлінними, і з них витікає чудесне миро. У зв’язку із загрозою нашестя мусульман мощі святого Миколая - чудотворця у 1087 році були перенесені в італійське місто Бар (Барі), де знаходяться і по цей день. 
Свято святителя Миколая припало цього року на понеділок, але незважаючи на те, що був робочий день –  до Свято-Троїцького храму на спільну молитву прийшло багато парафіян. 
Після Божественної Літургії був звершений молебень до святителя Миколая, і всі присутні на богослужінні, як діти так і дорослі, вже традиційно, отримали солодкі подарунки.

Відслуживши богослужіння та привітавши прихожан зі святом, отець Олексій завітав до Професійного будівельного ліцею міста Кривого Рогу, де зустрівся з учнями-сирітами та викладачами навчального закладу.
Душпастир поспілкувався з дітьми, привітав усіх із Днем пам’яті святителя Миколая, архієпископа Мир Ликійських, чудотворця, побажав їм радості, піднесення, успіхів, миру і любові один до одного, а на завершення вручив образки святителя. 

«НЕ  БІЙСЯ,  ТІЛЬКИ  ВІРУЙ».
20 
листопада 2016 року, у неділю 22-гу після П’ятидесятниці, настоятель 
храму, у співлужінні з прот. Петром
Шатило, звершив Божественну літургію свт. Іоана Золотоустого.  

Євангельське читання цього дня благовістило про два великі чуда, які сотворив Спаситель, - про зцілення жінки, якій жодні людські сили, ніяке людське знання, ніякі лікарі, ніяка добра воля людей не могли допомогти; і про те, як у відповідь на благання батьків, у відповідь на їх скорботу і тугу, Господь повернув до земного життя молоду дівчину. Жінка страждала на кровотечу дванадцять років, стільки ж років мала донька Іаїра, яку Господь повернув до життя. Смерть дівчини була такою явною, що всі засміялися над Ним, коли Він сказав, що вона не померла, а спить. Але «повернувся дух її, і воскресла вмить». Бо хто вірує в Нього, - буде спасенний. Кровоточивою ж є всяка душа, в якій кипить кривавий гріх, який є вбивцею душі. Якщо душа торкнеться одягу Ісуса, тобто Його Тіла, і повірить, що Син Божий воплотився, - то отримає здоров'я. На жаль, на життєвій дорозі, ми рідко озираємося довкола. Христос же вчить нас бачити все життя як дорогу до Неба і відкриває нам, Своїм приходом на землю, тернистість судженої кожному з нас дороги. Дороги, яка із цього світу має перейти у вічність…
«Дерзай, дочко! Віра твоя спасла тебе», «Не бійся, тільки віруй».

 

 

 

ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО.
27 вересня Свята Православна Церква урочисто і молитовно вшановує день Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста  Господнього. 
Свято Воздвиження - є одним з нерухомих дванадесятих свят і встановлене Святою Церквою на згадку про знайдення Хреста Господнього ( IV ст.). Згідно з церковним Уставом, цей день є пісним (оскільки свято Воздвиження згадує розп’яття і смерть Спасителя та прирівнюється до Великої П’ятниці, то стало традицією зберігати цього дня суворий піст), на трапезі дозволяється споживати їжу з додаванням рослинної олії.
Напередодні Свята Воздвиження, ввечері у
суботу 26 вересня 201року Божого, настоятель Свято-Троїцького храму звершив святкову всенічну з чином виносу Животворчого Древа Господнього. Животворчий Хрест, винесений на свято Воздвиження, лежить на центральному аналої до віддання свята – 4 жовтня.
27 вересня 201
року, в сам день свята, у храмі було звершено святкову Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого. Протоієрей Олексій виголосив проповідь про Хрест Господній та виклав історію і сутність свята Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Під час Літургії була піднесена молитва за мир та спокій в Україні.
В кінці відправи отець Олексій, подякував всім за спільну молитву та привітав усіх присутніх зі святковим днем. Під спів тропаря «Хресту Твоєму поклоняємось Владико і Святеє Воскресіння Твоє славимо», настоятель храму з прихожанами приступили до Хреста.

МОЛИТОВНЕ СВЯТКУВАННЯ ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ  УКРАЇНИ.
24 серпня 2015 року Божого, у день 24-ї річниці Незалежності України, настоятель Свято-Троїцького храму протоієрей Олексій Лупін з групою парафіян, взяв участь в урочистих заходах.
У складі собору
духовенства Криворізького благочиння Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, протоієрей Олексій звершив великий загальний молебень за мир, спокій і єдність в Україні, який вже традиційно цьго дня,  за підтримки
 Криворізької Ради Церков
, щороку відбувається біля пам'ятника Тарасові Шевченку.
Підносячи молитви до Бога, душпастир просив у Всевишнього благословення для Української держави та її народу, влади і воїнству українському, молився за звільнення держави і українців від усякої скорботи, небезпеки та ворогів, видимих і невидимих.
За богослужінням разом молилися представники різних християнських конфесій, учасники АТО, волонтери та небайдужі криворіжці, які вболівають за долю рідної країни.
Детальніше про святковий молебень за цим посиланням.

ПРОСКОМІДІЯ - ПЕРША ЧАСТИНА БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ.
Проскомідією
називається 1-ша частина Літургії. Проводиться проскомідія священиком на жертовнику при зачиненому вівтарі упівголоса. Завершується вона, коли на криласі читаються 3-й і 6-й (а іноді і 9-й) часи із Часослова.
Слово «проскомідія» походить від грецького
προσκομιδη та перекладається як «приношення». Головною функцією проскомідії є приготування Святих Дарів. Проскомідія входить до складу Літургії св. Іоана Золотоустого і Літургії св. Василія Великого. Вона не входить до складу Літургії Ранішосвячених Дарів, однак має до неї відношення, так як на проскомідії загодя приготовляються Святі Дари для цієї Літургії.
У святилищі, за зачиненими царськими воротами, при бічному престолі (проскомидійнику), без участі вірних відбувається приготування дарів - хліба і вина. Це приготування супроводжується молитвами і обкаджуванням.
На дискосі біля Агнця – євхаристійного хліба, викладаються частинки хліба на згадку про Матір Божу, святого Іоана Хрестителя, пророків, апостолів, мучеників, а також живих і померлих, щоб в молитвах згадати їх душі. Викладені в такий спосіб частинки хліба є знаком участі у Пресвятій Жертві цілого людства разом з Богородицею та іншими святими. Частинки викладені на дискосі біля Агнця – Христа, відображають повноту Церкви Христової – Церкву на землі і з’єднану з нею Церкву небесну. В центрі Церкви є Христос, символом цілого Всесвіту і є дискос.
Хліб, що служить для Євхаристії, є квасним. Вино для таїнства має бути виноградним, червоним, бо червоний колір нагадує колір крові. Вино змішується з водою на згадку того, що з проколотого ребра Спасителя на хресті витекли кров і вода. Для відправлення Божественної Літургії вживається 5 особливих хлібів -  просфор (на спомин про чудесне нагодування Христом п'ятьма хлібами п'яти тисяч чоловік) з витисненим знаком хреста і літерами, які є скороченням від слів Ісус Христос - Переможець (ІС XC NIKA). З цих просфор священик вирізає: з першої шестигранник – хліб євхаристійний (Агнець), з другої - частинку на згадку і вшанування Богородиці (просфора Богородична), а з інших трьох – частинки за святих, а також за живих і померлих.
У кінці проскомідії священик благословляє кадило з фіміамом і, покадивши звіздицю, ставить її на дискос над Агнцем і частинками, щоб зберегти їх у належному порядку, покриває дискос і потир двома невеликими покрівцями і поверх них - ще одним, трохи більшим за розмірами, воздухом, кадить перед дарами і молить Господа благословити запропоновані дари, пом'янути тих, хто приніс ці дари, і тих, за кого вони принесені, самого ж його зробити достойним для священнодійства Божественних таїн.
Священні предмети, що використовуються на проскомідії, і дії, що здійснюються, мають символічне значення: дискос знаменує і вифлеємську печеру, і Голгофу; звіздиця - вифлеємську зірку і хрест; покрівці - пелени різдвяні і плащаницю, яка була у гробі Спасителя; потир - ту чашу, в якій священнодіяв Ісус Христос; приготування Агнця - суд, страждання і смерть Ісуса Христа, а проколення його копієм - проколювання, вчинене одним з воїнів на тілі Спасителя. З'єднання всіх часток у певному порядку на дискосі означає всю Церкву Божу, членами якої є: Божа Матір, ангели, всі святі угодники Божі, усі віруючі християни - живі і померлі, а Главою є Сам Господь наш Спаситель. Кадіння знаменує осінення Святого Духа, благодать Якого передається у Таїнстві св. Причастя.

 

 

 

ПРО ВІДПРАВУ УТРЕНІ ТА ВЕЧІРНІ.
Добове коло церковних богослужінь налічує дев’ять різних служб - Вечірня, Повечіря, Полуношниця (Опівнічна відправа), Перший, Третій, Шостий та Дев’ятий часи і Божественна літургія.
В кожному православному храмі ці богослужіння повинні відправлятися щодня, однак на практиці згадане повне добове коло звершується лише у великих храмах, кафедральних соборах чи монастирях. На малих парафіях забезпечити постійне богослужіння в такому ритмі сьогодення майже неможливо. Тому, кожен прихід визначає свій особливий молитовний темп, погоджуючи його зі своїми реальними можливостями.
Головною службою будь-якого дня року є відправа Божественної літургії, під час якої звершується Таїнство Пресвятої Євхаристії. Всі інші богослужіння служать містичною підготовкою до самої Літургії. Тим не менше, кожне чинопослідування має свою окрему мету та налаштовує християнську душу на свій лад.
Так під час відправи Вечірнього богослужіння ми дякуємо Богу за прожитий день і просимо благословення на ніч. Під час звершення Утрені ми, відповідно, дякуємо Богу за прожиту щасливо ніч, та просимо благословення на прийдешній день.
За способом звершення Вечірня буває трьох видів: повсякденна, мала та велика, в залежності від значимості згадуваного свята, що наближається. Повсякденна звершується у будні дні, коли в них не випадає свята з полієлем чи бдінням. Мала вечірня є частиною Всенічого бдіння, а велика служиться на великі свята, може відправлятися окремо, а може в з’єднанні з Утренею.
Утреня – це таке богослужіння добового кола, що повинно відправлятися вранці, перед сходом сонця. На практиці звершується напередодні увечері, але вже після вечірнього богослужіння. Із благословення настоятеля, Утреня може звершуватися і в самий день свята, перед Літургією.
Утреня буває повсякдення та святкова. Різниця між ними є та, що на святковій додатково служиться полієлей,
і велике славослів’я не читається, а співається. Під час Великого посту служиться т.зв. «алилуйна» Утреня, особливостями якої є читання молитви Єфрема Сиріна, Троїчних пісень та інших постових молитов. В особливі дні церковний устав приписує заупокійну Утреню, під час якої звершуються літії або парастаси. Пасхальна Утреня служиться щодня, впродовж Світлого (Великоднього) тижня.
Вечірня разом із Утренею та першим часом складають чин Всенічного бдіння. У древні часи ці богослужіння тривали надзвичайно довго, тому й отримали відповідну назву – «Всенічне» –
бо тривало всю ніч, а «бдіння» тому, що замість сну, на ту ніч християни обирали молитву.
Слід зауважити, що
Церква з давніх-давен надавала цим чинопослідуванням особливої ваги. Той, хто маючи можливість молитися в храмі не прийшов до нього та не молився, повинен був відчитати певну кількість молитов, покласти певну кількість земних та поясних поклонів. Зрештою, самі священнослужителі, готуючись до відправи Божественної літургії, повинні разом із канонами та правилом до Святого Причастя прочитати ще й Вечірню та Утреню, якщо вони її не служили в храмі напередодні.
У парафіяльних храмах
ці богослужіннязвершуються по мірі можливості, а у великих храмах районних та обласних центрів, де є велика кількість кліру в храмі, ці богослужіння повинні здійснюватися, а частіше всього, таки здійснюються щодня.
Тим не менше, в більшості православних храмів напередодні недільних днів, двунадесятих і великих свят відправляється Всенічне бдіння. Кожен християнин має своїм обов’язком відвідувати такі служби, виявляючи цим любов до Бога
т
а повагу до церковного устрою. Особливу ревність до відвідування богослужінь повинні виявити ті християни, які готуються приступити до святих Сповіді та Причастя. Під час такої молитви душа зціляється, готуючись прийняти Тіло та Кров Спасителя. Чим більша та краща наша підготовка до Причастя, тим більше користі воно нам принесе.
Звичайно, знайти дві з половиною години (а саме стільки, зазвичай, триває Всенічне бдіння), буває не просто сучасній людині, яка завжди спішить, але все одно нікуди не встигає. Однак, ми повинні розуміти, що цей час – це не час, витрачений на дрібниці, а найкраще вкладення людини у власне майбутнє. Бо немає та не може бути щастя поза Богом.
І той, хто хоче для себе добра – повинен шукати його саме там, де воно є – у храмі Божому та з Богом. 


 

 

ДО НАШОГО ХРПМУ З ГРУЗІЇ ПРИБУЛА ІКОНА СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ  НІНИ. 
З милості Божої 14 серпня 2014 року Божого до нашого Свято-Троїцького храму в дарунок на постійне перебування з Сионського кафедрального собору міста Тбілісі прибула ікона святої рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії. Ікона передана в дарунок Свято-Троїцькій парафії протоієреєм Сионського кафедрального собору Арчилом Аванашвілі.
Сионський собор
(სიონის ტაძარი) - це великий, добре помітний храм в Старому Тбілісі. Він названий Сионським на честь Успенського храму на Сионській горі в Єрусалимі, і так само є Успенським Собором. В Грузії він називається просто Сіоні. В соборі зберігається реліквія - хрест Святої Ніно, християнської просвітительки Грузії, яка вшановується в лику рівноапостольних.
Народилася свята рівноапостольна Ніна близько 280 року в місті Коластри, в Каппадокії, де було багато грузинських поселень. Її батько Завулон походив із знатного роду. Мати святої Ніни, Сусанна, була сестрою Єрусалимського Патріарха. З дитинства свята Ніна відрізнялася любов'ю до Бога, і для неї не було більшого задоволення, ніж слухати коли їй розповідали про життя Ісуса Христа.  Відома як просвітителька Грузії. За переказами, відправилася в Іверію (територія сучасної Грузії), щоб знайти Хітон Господній.  Її вихователька Ніанфора розповіла їй про те, як Хітон Господній був перенесений з Єрусалиму у Мцхету. Свята Ніна захотіла вирушити в ту країну, де знаходився Хітон Господній, знайти святиню, вклонитися Ризі Христовій і потім присвятити себе проповіді Євангелія жителям Грузії. Господь явився святій Ніні в баченнях і благословив її на апостольський подвиг, а Діва Марія чудесним чином вручила їй хрест з виноградної лози, промовивши: «Візьми цей хрест! Він захистить тебе від видимих та невидимих ворогів. Його силою ти принесеш благу звістку про Господа Ісуса Христа по всій країні Іверській».
Здійснивши своє апостольське служіння в Грузії, свята Ніна була сповіщена про близьку смерть
. В посланні до царя Міріана вона попросила його прислати єпископа Івана, щоб він приготував її в останню дорогу. Не тільки єпископ Іван, але і сам цар, разом зі всім духовенством, відправилися в Бодбе, де біля смертної постелі святої Ніни стали свідками багатьох зцілень. Прийнявши Пресвяту Євхаристію свята Ніна заповідала, щоб її тіло похоронили в Бодбі, і мирно відійшла до Господа в 335 році.

Ікона святої рівноапостольної Ніни в нашому Свято-Троїцькому храмі знаходиться на центральному аналої, поряд з храмовою іконою. Запрошуємо всіх вклонитися святій.

 

 

 

ІКОНА ПЕПОДОБНОГО МЕРКУРІЯ БРИГИНСЬКОГО.

Милістю Божою і з благословення керуючого архієрея, Преосвященнійшого Симеона, єпископа Дніпропетровського і Криворізького,  в нашому Свято-Троїцькому храмі з 16:00 години 31 липня до 15:00 години 3 серпня 2014 року перебувала ікона з мощами новопрославленого святого, преподобного Меркурія Бригинського – великого чудотворця останніх часів, за молитвами якого Господь подає зцілення від різних хвороб.
За час перебування святині в храмі було звершено дві Божественні Літургії, щоденно за розкладом служився акафіст з молебнем до преподобного Меркурія Бригинського.
 

АРХІЄРЕЙСЬКА ЛІТУРГІЯ РАНІШОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ В  НАШОМУ СВЯТО-ТРОЇЦЬКОМУ  ХРАМІ.

9-го квітня 2014 року Божого, в середу шостої седмиці Великого посту, в Свято-Троїцькому храмі були звершені статутні великопісні часи, зображальні, вечірня і літургія Ранішосвячених Дарів.
Очолив Божественну літургію Преосвященніший Симеон, єпископ Дніпропетровський і Криворізький. Владикі співслужили настоятель Свято-Троїцького храму та духовенство Криворізького благочиння. Характерною особливістю цієї літургії, яка звершується архієрейським чином, є благословення молільників Владикою зі словами «Світло Христове просвітлює всіх» та запаленою свічкою, що символізує давньохристиянський звичай запалювання світильника на вечірній. За звичаєм, всі, хто моляться, під час благословення Владикою, прихилили коліна. 
Представники духовенства Криворізького благочиння приступили цього дня до Таїнства Сповіді.
На завершення богослужіння, Владика Симеон подякував духовенству за співслужіння, привітав причасників з прийняттям Святих Христових Таїн, і звернувся до присутніх із зворушливим архіпастирським словом настанови. Архіпастир побажав усім милості і підтримки Божої, терпіння та любові, щоб гідно пройшовши Великий піст, з духовною радістю зустріти Світле Христове Воскресіння. 

МОЩІ СВЯТИХ ПРЕПОДОБНИХ ОТЦІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ.

28 березня 2013 року, під дзвін дзвонів та молебний спів, Свято-Тоїцький храм зустрів шановану святиню, яка прибула з благословення Преосвященнійшого Симеона, єпископа Дніпропетровського і Криворізького. Це ковчег з частками мощей святих преподобних отців Києво-Печерських.
Після урочистої зустрічі, настоятель храму відслужив Акафіст з молебнем всім преподобним Печерським у співслужінні зі священиками Криворізького благочиння.
У піднесеному молитовному стані люди прикладались до мощей святих отців.
Акафіст всім преподобним Печерським був відслужений
настоятелем Свято-Троїцького храму і о 19:00 годині.

 

29 березня з 8:00 до 20:00 в Свято-Троїцькому храмі звершувались служіння Акафісту всім преподобним Печерським.
30 березня перд мощами було звершено Таїнство Єлеосвячення (Маслособорування).
Чимало людей прийшли в ці дні до храму, щоб вклонитися святині.

 

14 - 16 ЛИСТОПАДА 2012 р.Б.

В НАШОМУ ХРАМІ ПЕРЕБУВАЛА
ХОЛМСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА
ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ.

 

14 листопада 2012 р.Б. велика християнська святиня - Холмська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці прибула до нашого Свято-Троїцького храму, де її урочисто зустріли вірні. Настоятель храму протоієрей Олексій відсужив Молебень з Акафістом Пресвятій Богородиці.
Прибуття святині зворушило серця, викликало духовне піднесення і молитовний настрій у віруючих. Впродовж дня і до 20-ї години вечора відправлялись Богослужіння. Багато людей прийшло цього дня до храму, щоб вклонитись Пречистій Діві Марії і звернутись до Неї перед чудотворною Її іконою. Хтось вчився впевнено покладати на себе хресне знамення, хтось запитував про можливість звершення таїнств хрещення і сповіді, для когось це був перший свідомий підхід до християнської святині і досвід молитви.
"Радуйся, Невісто Неневісная", урочисто лунало у храмі.

15 листопада 2012 р., о 9:00 настоятель Свято-Троїцького храму звершив Божествену літургію. Після Служби Божої був відслужений Акафіст Пресвятій Богородиці. Далі Богослужіння звершуватись згідно розкладу. Віруючі мали можливість приклонитись чудотворній іконі Матері Божої до 20:00.

16 листопада 2012 р., о 8:00 настоятель Свято-Троїцького храму
м. Кривого Рогу протоієрей Олексій Лупін і настоятель храму Дванадцяти святих Апостолів м. Апостолове протоієрей Іван Шевчук відслужили Молебень з Акафістом Пресвятій Богородиці.
У піднесенному духовному стані, зі сльозами на обличчах, вірні прикладались до чудотворного образу Цариці Небесної.
"Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво...", співали люди зі священиками, стоячи на колінах перед святим образом Матінки Божої.
Під лунання церковних дзвонів та молитовний спів віруючих, Холмська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці відбула із Свято-Троїцького храму в місто Апостолове, до храму Дванадцяти святих Апостолів.